ТЮ!
Шрифт:
Справа під титлом «Занадтого - у Президенти» - перша, і від неї залежить… Об’єкт, на думку Люмбаґа, мав єдиний недолік: належав до племені, яке дозріває надто повільно.
Йому потрібні стимулятори й остроги. Це плем’я успішно нехтувало всі закони й закономірності розвитку цивілізованого суспільства, кашляло на правила, за якими небідно жило співтовариство «золотого мільярду», не хотіло усвідомлювати, що ринкові посестри - економіка й політика - дратуються, коли до них їдуть волами, зупиняючись під кожною копицею, аби салом заїсти, дрімонути та ще й поспівати. Довелося пришвидшувати події. Роботи було з Занадтим, ще й роботи. Втім, роботи вдячної,
Коктейль з природної чарівливості Занадтого і його, сказати б, відповідного теоретичного оснащення, міг стати коктейлем Молотова. Від Толіка Занадтий збагатився орґтехнікою вирощування людських спецстосунків. Тих, що виростають не на природньому гумусі почуттів і відчуттів, а на гідропоні взаємної вигоди. Наші новопосталі майбутні форди, рокфеллери, а також і ротшильди ще залишалися людьми.
Удатнішими, чіпкішими, але ще звичайними чоловіками й жінками, які в грошових безжальних іграх були самодіяльними аматорами і тільки вчилися вишуканому хижацтву в бізнесі і особистому житті. Вони (носії гаманців) надавалися до обробітку і могли дати врожай, лишень вимагали не дядьківського, а наукового підходу.
Стала в пригоді Занадтому викладена Толіком світова спецметодологія психологічних портретів потрібних осіб, яка використовується спецслужбами. Такий собі набірчик для супчика: як розмовляти з різними типами-архетипами, навіювати їм певну модель думок і вчинків або девальвувати їхню власну; як дивитися у вічі, жестикулювати, посміхатися, простіше кажучи, використовувати паралінґвізми, як варіювати короткі і довгі фрази… Занадтий зрозумів, чому досі всі секрети цього навіювання «сна на шелкавиє рєсніци» були засекречені. Були ще страшливіші за ядерні, бо їхнє застосування не потребувало складної технології і різних там чемоданчиків-валізок.
«Скипіле у революційному казані суспільство виносить на окропну поверхню гіпертрофованих невігласів, їхнє правління небезпечне для здоров’я більшости та їхнього власного, бо не зважають на трансмісії та шестерні історичних закономірностей. Не так економічних, як психологічних. Ми, мудрі люди, маємо проблему в тому, що наші недолугі зверхники мають дуже низьку здатність навчатися - не в коня корм. Ти, кицюню, інший. Навчабельний. І за те я тебе люблю, - говорив Люмбаґо, дириґуючи виделкою з нахромленим шампіньйончиком.
– А почнемо ми, як книжка пише, зі створення навколо тебе піни мильних бульок. Піар називається»
Занадтий і Люмбаґо знайшли один одного в потрібний час у потрібному місці. Як Герцен - Оґарьова, Мінін - Пожарського, Маркс - Енґельса, Лєнін - Сталіна, а Вітренко - Марченка. Хто в історичних парах корінник, сплоха не розбереш, позірність оманлива, але достоту Толік мав Занадтого за політичного коника, на якого можна ставити у вирішальному заїзді, аби зірвати джек-пот. Певна річ, за певного тренінґу.
Толіків банк інформації живився неозорим Центрівським і містив досьє на багатьох упливових і грошовитих людей, включно з їхніми ахілесовими п’ятами, покійниками у підвалах і скелетами у шафах. За створення їм у недалекому майбутньому сприятливого суспільного клімату - щоб ніхто не зазіхав на вже надбане і не заважав його помноженню - ці жерці Ваала мали інвестувати у політичну кар’єру Занадтого. Все, як у цілому світі, хвалити Бога.
Доки малоосвічені недобитки-радянщики ремиґали давно пережовані і непоживні одсійки та одвійки здобичницької ідеології сусідніх північно-східних племен, несправедливо названої марксизмом; доки зманювали розчавлені за сімдесят років землеробські
Звабити юрби і юрми і повести за собою вдається лише тоді, коли маси тої чи тої популяції схуднуть і запаршивіють до критичної межі. Кожен втратить індивідуальну силу і снагу, і лише збившись до гурту, чіплятиметься за виживання. Коли ще здатний. Приходь і орґанізовуй їх.
Кількома гаслами. Жодних глибинних істин. Тільки короткі вигуки, як от: ціпу-ціпу, паць-паць, киць-киць, сенс яких перекладається просто - зі (за) мною вам буде краще. Та й усе.
У таку гумологію (від гумусу і гуманності) Люмбаґо Занадтого не втаємничував, її осягати треба самому, все життя, але монографічно з засадами ознайомив. Настільки, щоб Занадтий поцінував слоґан нової партії, складений Люмбаґом:
Ми зробимо: життя - життішим! хліб - хлібішим! воду - водішою! землю - землішою! суспільство - суспільнішим! боротьбу - боротьбішою! проводарів - проводарішими! людей - людішими! світ - світішим! І Занадтий після деяких додаткових коментарів поцінував. Ай да Толік, ай да сукін син! Як Пушкін. Програму та концепцію Толік пропонував залишити для партійної старшини, капітанів і майорів, які завжди жадають папах і лампасів. Щось пристойне, загальноприйнятнонаукове, про людське око. А розтлумачувати тлустим гаманам їхні вигоди слід в особистих довірливих розмовах: калькулятивно, бізнес-планово. Щиро за формою, з достатньою часткою цинізму, аби переконати їх у серйозності намірів. Інакше виверганий на височінь партійно-владний камінь притьмом шугоне назад, до підніжжя і першим придавить його, Володьку Занадтого. Поки що не Президента.
За один оберт довкола Землі Янгол мусів зустрінутися з Кометою. Хвилювався. Що не кажи, за попереднього побачення і він, і вона були на дві тисячі років молодшими.
Врешті, справа не в сантиментах. Комета знічев’я, дозвільно не прилітає. Тоді, перед нульовим відліком нової ери, Янгол не знав, для чого його запросили до Божого Театру. Сидів на гальорці, а в партері і ложах - Архангели. Начальство.
Куратори аванґардних народів і націй. Що очолювали земний марафон людства. Михаїл, Гавриїл, Даниїл… Доручені ж Янголові українці тоді ще були аутсайдерами, ще навіть і ймення усталеного не надбали, бо перебували в історичному резерві.
Стратеґічних задумів Вищого Провидіння Янгол не знав і не міг знати - не до нього там. Знав лише виконавське: власна його кар’єра залежала від того, як покажуть себе підопічні на дистанції, коли і чи ввійдуть взагалі до групи лідерів людства, змінивши перевтомлених і виснажених, хто вже не спроможний витримувати загаданий історичний темп. Звичайно, щось підказував своїм ще оріянам та трипільцям, яким навіть національну форму ще не видали, сумлінно справляв свої тренерські обов’язки за методиками та інструкціями Божої Канцелярії і серед її номенклатури невисокого штибу числився не на гіршому рахунку. Може через це й отримав місце на прем’єрі. Й досі пам’ятає, як дві тисячі років тому переживав разом з партером і бенуаром, чи не переплутають люди долі, ролі і слова всесвітньої містерії. Пам’ятає, як завіса хмар розступилася, і всі прикипіли до зоряної рампи.