Чтение онлайн

У найпростших системах самонаведення сигнали траекторного керування для каналв бчного й поздовжнього рухв лтака виходять лише за допомогою вимрникв параметрв його руху щодо цл. Так, при необхдност сполучати в процес самонаведення поздовжню всь лтака з лню взування цл досить використовувати вихдн сигнали двох кутомрних пристров БРЛС.

У бльш сучасних системах самонаведення сигнали траекторного керування при ручнм керуванн лтаком формуються бортовою обчислювальною машиною (БОМ), на яку надходять сигнали з вимрникв параметрв руху цл

щодо лтака, вимрникв параметрв власного руху лтака (ВПВР) з наземного або повтряного пункту наведення.

нформацйна пдсистема будь-яко системи самонаведення лтака включа до свого складу також пристрй ндикац сигналв траекторного керування, кутв пеленга цл, дальност до не, положення лтака в простор й ряду нших

даних, необхдних для орнтування льотчика, застосування м збро. Вимрники параметрв власного руху лтака, менованого нердко

датчиками лтаково нформац, використовуються, крм того, для полпшення якост функцонування БРЛС. Так, наприклад, за допомогою гроскопчних датчикв забезпечуться стаблзаця антени в простор.

У режимах директорного й автоматичного керування вихдн сигнали БВМ, що вдображають параметри траекторного керування для режиму ручного керування, подаються, як про це вуж говорилося, у САУ.

Щоб полегшити умови роботи, зробити настроювання й переврити яксть функцонування апаратури ракет, на не з нформацйно пдсистеми подаються команди (сигнали) цлевказвки й пдготовки. Контроль виконання цих команд здйснються завдяки ланцюгам зворотного зв'язку мж апаратурою ракети й нформацйною пдсистемою лтака.

3. Структурна схема систем самонаведення ракет

Системи самонаведення ракет автоматичними. Структурна схема таких систем ма вигляд, представлений на рис. 3.1. Параметри вдносного руху ракети й цл тими вхдними впливами, як вимряються радолокацйними або оптико -електронними пристроями, менованими головками самонаведення (ГСН). При цьому залежно вд дапазону використовуваних електромагнтних хвиль принципв побудови розрзняють радолокацйн , телевзйн, теплов й лазерн ГСН, позначуван скорочено РГС, ТВГС, ТТС ЛГС вдповдно. За допомогою ГСН здйснються також селекця цл на тл вдбиттв, що заважають, випромнювань.

Вихдн сигнали ГСН подаються в систему керування ракети (СУР), що мстить вимрники параметрв власного руху пакети, використовуваних для

формування сигналв траекторного керування, забезпечення стаблзац ракети й полпшення стйкост й керованост.

Зв 'язок ракети з ГСН говорить про можливсть впливу кутових коливань ракети на яксть роботи ГСН введення в не сигналв, що характеризують кутов й поступальн перемщення ракети. Вимрюючи ц сигнали в ГСН можна полегшити умови роботи вимрникв, що стежать.

Сигнали Команди (сигнали) Сигнали

контролю та контролю та

зворотнього цлевказвки та зворотнього

пдготовки

Параметри зв'язку зв'язку

вдносного

руху ГСН СУР Ракета

ракети цл

Параметри

руху ракети

Рис. 3.1.

Команди (сигнали) цлевказвки й пдготовки, а також сигнали контролю й зворотному зв'язка мають той же змст, що й однойменн сигнали на рис. 2.1.

Лекця

з навчально дисциплни

"Авацйн засоби зв'язку та радоелектронн системи управлння"

Тема 4.1.6. Принципи побудови авацйних систем радоуправлння (АРСУ). Заняття 1: Теоретичн основи побудови авацйних систем радоуправлння (АРСУ).

Навчальний потк - студенти Час: 90 хвилин.

Мсце Навчальна та виховна мета. Вивчити основу побудови авацйних систем

радоуправлння лтакв та ракет.

Вступ 5 хв.

1.Теоретичн основи побудови радоелектронних систем управлння. 35 хв.

2.Змст задач управлння. 25 хв.

3.Класифкаця радоелектронних систем управлння. 20 хв.

Висновки та вдповд на питання 5 хв.

Навчально - матеральне забезпечення:

1.Слайди.

Навчальна лтература:

1.Максимов М.В. и др. Авиационные системы радиоуправления.
– М.: ВВИА им. Н.С.Жуковского, 1984, с. 3-11, 40-44.

Харкв 20__

Вступ

Радоуправлння - управлння рзними апаратами за допомогою радо засобв. В подробиц, маеться на уваз управлння ЛА за допомогою рзних радозасобв, причому управлння без допомоги льотчика.

Авацйне радоуправлння вивчае управлння ракетами (лтаками). Перш спроби розвитку ракетно технки з використанням управлння по радо були здйснен у 1925 роц.

Управлння складаеться з:

1) Управлння пуском (для спецалств по радо особливогонтересу не представляе);

2) Управлння рухом (може бути по жорстким та гнучким тракторям); - автономн; - неавтономн; - комбнован;

3) Управлння вибухом (здйснються в основному неконтактним радопдривачами).

Вс ЛА можуть бути пдроздлен на наступн групи:

– авацйн снаряди ("земля - повтря", АР "повтря - поверхня", "повтря - повтря", "балстичн ракети "земля - земля"