Чтение онлайн

Бортовий обчислювач виробля сигнали неузгодженост

и,Ни,9си:

и= Т - и; Ни =НТ -Ни; 9СИ =9ст-9СИ.

При ручному, керуванн сигнали неузгодженост надходять на ндикатор, при директорном або автоматичному керуванн в САК.

Варто мати на уваз, що для вимру фактичних параметрв руху лтака, здйснються деклькома методиками (приладами ) по яких здйснються оптимзаця нформац про даний параметр руху КО. Наприклад, курсова система мстить клька датчикв курсу (гроскопчний магнтний). хн дан про курс лтака за допомогою

обчислювача оптимзуються.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Розглянут системи командного радо керування винищувачами й ракетами першого й ншого видв припускають четверту координацю дй керованого об'кта по командах з наземного або повтряного ПК. Зазначен команди й сигнали про параметри руху КО й цл передаються за допомогою КРЛУ. Вд ефективност функцонування яко залежить врогднсть передано нформац на борт ЛА. У зв"язку з цим передбачаться необхдним, як указувалось ранше, почати необхдн мри до пдвищення завадостйкост каналу зв"язку.

Лекця з навчально дисциплни

"Авацйн засоби зв'язку та радоелектронн системи управлння"

Тема 4.1.6. "Принципи побудови радоелектронних систем управлння"

Заняття 4. "Системи самонаведення"

Навчальний потк - студенти

Час: 90 хвилин

Мсце ______________

Навчальна та виховна мета: вивчити класифкацю та принцип побудови систем самонаведення лтакв та ракет.

Навчальн питання розподл часу:

Вступ -10хв

1.Класифкаця систем самонаведення -30хв

2. Системи самонаведення лтакв -25хв

3. Системи самонаведення ракет -20хв

Висновки та вдповд на питання -5хв

Навчально-матеральне забезпечення

1. Слайди

Навчальна лтература:

1. М.В. Максимов , И.Г.Горгонов, В.С. Чернов, Авиационные системы управления .

– М.: ВВИА им. Н.Е.Жуковского, 1984, с.47 - 57

Харкв 20__

Вступ

Системи самонаведення в авац застосовуються для близького наведення плотованих лтакв керування ракетами. Характерним для систем самонаведення висока точнсть навть при д по швидксних цлям, що й маневрують. Однак дальнсть д таких систем не завжди виявляться достатньо при ршенн практичних завдань, особливо для ракет класу "повтря

– поверхня". Як самостйний вид системи самонаведення найбльш придатн для керування плотованими лтаками, а також ракетами класв " повтря-повтря" "повтря - поверхня" мало й середньо дальностей д.

Часто бува доцльно застосовувати самонаведення на кнцевому етап польоту ракети при комбнованм керуванн нею. У такй ситуац на длянц, що переду самонаведенню ,

керування ракетою здйснються за допомогою апаратури, що забезпечу невисоку точнсть, але значну дальнсть д (наприклад, по сигналах инерциального вимрника). Як уже говорилося ранше, комбнован системи керування з апаратурою самонаведення керованого об'кта на останнй длянц його польоту створюються й для ракет класв " повтря-повтря" " повтря-поверхня".

1. Класифкаця систем самонаведення

Системи самонаведення ставляться до класу неавтономних систем радоуправлння. Система самонаведення характеризуться тим, що для наведення керованого об'кта на мету використовуються вступники вд не сигнали . Найбльше широко вдом сигнали оптичного дапазону й, зокрема, теплов промен, а також радолокацйн сигнали. Системи самонаведення, що функцонують за рахунок радолокацйних сигналв, називаються радолокацйними. При самонаведенн плотованого лтака й ракети ц радолокацйн сигнали звичайно утворюються й обробляються радолокацйною станцю й радолокацйною головкою самонаведення (РГС) вдповдно, що входять до складу нформацйних пдсистем.

Радолокацйн системи самонаведення пдроздляються на активн, напвактивн й пасивн. Вдмнна риса активно системи самонаведення поляга в тому, що джерело електромагнтно електроенерг , що опромню цль(станця подсвета мети), приймач радо сигналв, вдбитих вд не розмщаться на керованому об'кт (КО).

У системах напвактивного самонаведення станця подсвета мети розташовуться не на КО, а на пункт керування (наприклад, на лтаку-ракетоност). Системи пасивного самонаведення використовують радосигнали, джерела яких розташовуються на цлях, що дивуються, або сам цлями.

У системах самонаведення формування сигналв параметрв керування проводиться за допомогою координаторв цл.

Загальна характеристика координаторв цл

Координаторами цл називаться пристрй, що вимрю кутове положення мети щодо сво ос. Координатор основним елементом при органзац методу прямого наведення, методу паралельного зближення й методу пропорцйно навгац (рис.1.1).

Рис. 1.1 Кутов координати цл

Кутове положення цл щодо ос координатора визначаться кутами к1, к2 або к,, к,, ОХкYкZк - прямокутна система координат, жорстко пов'язана з координатором, Ц - положення цл.

Координатор називаться декартовым, якщо вимряються кути к1 к2. Якщо ж вимряються кути к к, то координатор називаться полярним. Кут к називаться кутом неузгодженост. Площина кута к прийнято називати площиною неузгодженост. Кут к, що визнача положення площини неузгодженост, називаться кутом фазирования. Вн визнача розташування й настроювання елементв координатора.