Чтение онлайн

У декартовом координаторов вихдн сигнали формуються у вигляд постйних струмв або напруг.. Приблизно можна вважати, що сигнали на виход координатора пропорцйн кутам к1 к2., тобто

ик1=kк1•к1; ик2 = kк2•к2

Вихдним сигналом полярного координатора змнна напруга частотою

:

uk = kk k cos(t - k )

Амплтуда сигналу пропорцйна куту неузгодженост, а початкова фаза визначаться кутом к.

Сигнали,

що мстять нформацю про кути вдхилення цл вд ос координатора, прийнято називати сигналами неузгодженост.

Вимр кутв к1, к2, або к, к ста можливим тльки в тому випадку, коли координатор " бачить" цль. Щоб координатор мг " бачити", цль повинна мати яку-небудь фзичну властивсть, вдмнну вд фзичних властивостей навколишнього тла. Наприклад, для самонаведення використовуються нш, чому в навколишнього середовища, властивост цлей випромнювати або вдбивати електромагнтну енергю.

Вдповдно до дапазону хвиль електромагнтних коливань координатори

самонавдних ракет дляться на оптичн (=3.0·10-5 - 7.5•10-2 см) радолокацйн (=0.8:20см). В оптичних координаторах використовуться ефект випромнювання або вдбиття видимих (=3.0•10-5:7.5•10-5см) чи нфочервоних (Ч) (=7.5•10-5:7.5•10-2см) промней. Таким чином, вони дляться на свтлов, нфочервон та теплов.

Приймач електромагнтних хвиль частиною координатора й перебува на ракет. Передавач (випромнювач), енергя якого використовуться при вимр координат цл, може перебува на ракет, на цл, або на ншому мсц, що перебува поза цлей поза ракетою (лтаку, пункт керування).

Якщо передавач перебува разом з приймачем на ракет, то координатор називаться активним. Якщо цль опромнються з мсця, що перебува поза ракетою, то координатор буде напвактивним. Коли випромнювачем сама мета, координатор називаться пасивним.

Активн, напвактивн й пасивн радолокацйн координатори цл знайшли найбльш широке поширення. З оптичних найбльше поширення одержали пасивн координатори. Однак при самонаведенн в космчному простор, використовуючи сонячн промен, вдбиван цл, можуть успшно застосуються напвактивн свтлов координатори. У зв'язку з освонням стабльних квантово-механчних генераторв свтлового й теплового дапазонв хвиль з'явилася можливсть застосування напвактивних активних координаторв лазерного типу.

Важливими характеристиками координаторв поле зору, дальнсть д, перешкодозахищенсть точнсть вимру кутв. Полем зору називаться область, у якй координатор упевнено ухвалю сигнали вд мети. Поле зору координатора представляться круговим конусом , всь якого вссю координатора, характеризуться кутом при вершин конуса.

Дальнсть д й точнсть координаторв визначаються типом

координатора, типом цл й умовами бойового застосування систем

самонаведення.

Перешкодозахищенсть - це здатнсть координатора правильно функцонувати при д перешкод. Робота координатора в умовах перешкод нормальним режимом його роботи. Перешкоди на координатор дють завжди, тому характеристики координатора повинн визначатися з урахуванням д перешкод.

Ус координатори цл незалежно

вд принципу д й пристрою повинн виршувати наступн завдання: ухвалювати сигнали цл; перетворювати

прийнят сигнали в електричн; пдсилювати сигнали цл; здйснювати автоматичне регулювання посилення; здйснювати модуляцю сигналв цл вдповдно до поточного значення вдхилення ос координатора вд напрямку на мету; формувати сигнали неузгодженост.

Характер пристров, що здйснюють приймання й перетворення сигналв вд цл, визначаться типом координаторв. У радолокацйних координаторах приймання й перетворення проводиться антеною системою й радолокацйним приймачем, в оптичних - оптичною системою й чутливим елементом.

Координатори систем самонаведення працюють в умовах рзкого наростання вхдного сигналу, що вдбуваться через швидке зменшення дальност до мети. Динамчний дапазон змни вхдних сигналв може досягати 100дб. Для нормально роботи вихдних елементв координаторв необхдно забезпечувати зменшення динамчного дапазону до 4-10дб. А якщо н, то можлив викривлення корисно нформац й втрата чутливост координатора. Необхдне зменшення динамчного дапазону здйснються системою автоматичного регулювання посилення (АРУ).

Що модулюють функцями при модуляц сигналв мети функцями к1(t), к2(t) або к(t), к(t). При формуванн сигналв неузгодженост звичайно проводяться демодуляця(детектирование) фльтраця, у результат яких видляються сигнали u1, u2 або u.

2.Структурн схеми систем самонаведення плотованих лтакв

Структурн схеми систем самонаведення плотованих лтакв при ручному, директорном автоматичнм керуванн ними випливають з узагальнено структурно схеми систем радоуправлння лтаками й показан на рис. 2.1.

Команди(сигнали) ЦВ Сигнали контролю та Сигнали

та пдготовки до зворотного зв`язку з

апаратури ракет апаратури ракет директорного

управлння П 2 Р

А,Д

Параметри А

вдносного руху г, в

лтака та цл БРЛС,ТП,АСП П 1

, Льотчк САУ Лтак

ВПВР,БЦОМ Р,Д

Сигнали ручного управлння

до двигуна

Параметри руху лтака

Рис. 2.1

Специфкою для системи самонаведення нформацйна пдсистема. Вона мстить пристро, як ухвалюють обробляють вдбиван або випромнюван цл"ю сигнали. До складу таких пристров, призначених вимрювати параметри вдносного руху цл й лтака , входять бортова РЛС (БРЛС), теплопеленгатор (ТП), авацйний стрлецький прицл (АСП), оптичний

прицл бомбометання. На самонавдному лтаку може встановлюватися одне з цих пристров або, що бльш доцльно, та або нша хня сукупнсть. Кожне з пристров сукупност, яка на рис.2.1 мстить БРЛС, ТП АСП, може функцонувати незалежно друг вд друга або вс вони разом утворюють комплексний вимрник.