Чтение онлайн

Робила все так само, як і в апартаментах вбитого

Муся гнівно дверима клацнула.

інженера. Тільки тепер не квапилася. Розставила на

Гаспид так і завмер.

мармурі всі свої скляночки і колбочки, пензлики ро-

Зашарівся, каже здушеним голосом, хоч і намага-

зіклала. Обережно з ридикюлю поцуплені прибори

ється все на жарт повернути:

дістала — двома пальчиками, щоби сліди не стерти.

— Скільки у вас, у жінок, перепрошую, амуніції…

Графітом посипала — є відбитки!

Як ви тільки

з усім цим пораєтесь? Це ж професором

Перезняла їх на папірці.

треба бути…

96

97

Муся підскочила, підв’язку з його рук висмикнула, Муся озирнулася ще раз на двері — вода шумить —

розкидані речі ковдрою накрила.

і витягла з-під кушетки валізу свого напарника, від-

І пішло-поїхало:

крила. Засоромилася спочатку, а потім підбадьорила

— Маніяк!

себе: якщо він, нахаба, її речі безсоромно роздивляв-

— Дякую…

ся, то чим вона гірша? Тобто… краща?

— Фетишист!

Почала білизну перевертати.

— О, це щось новеньке! Щиро дякую!

Подивувалася тому, як чоловікові мало треба у по-

— Акце… акцентуйована особистість!!!

рівнянні з жінками. Єдине, чого було багато, так це

— Ого! А про це прошу докладніше…

шкарпеток. Що, до речі, Мусю потішило: хоч у цьому

— Віднині, вельмишановний, — гнівно каже Му-

він охайний.

ся, — будемо спілкуватися лише на публіці! Не хочу

Сорочок небагато, всі білі, але…

вас ані бачити, ані чути!

Муся навіть розчулилась — не нові, видно, що сто

І демонстративно до стіни відвернулася.

разів випрані, хоч і накрохмалені. Наштовхнулась на

— Через ваш нестерпний характер, — зморщив-

щось тверде, в хустину загорнуте.

ся Олексій, — мені доведеться до вбиральні пере-

Вийняла, розмотала похапцем.

братися!

Револьвер!

Розвернувся — і до ванної кімнати.

Далі — більше.

Дверима грюкнув, аж картина зі стіни впала.

На дні — дві вирізки з газет.

Залишившись на самоті, Муся зітхнула з полег-

Пробіглась очима: «… Учора в новому приміщенні

шенням.

публічної бібліотеки відбувся зимовий благодійний

Дослухалась. У вбиральні шуміла вода — напар-

аеро бал. На балу були присутні… — абзац пропусти-

ник душ приймав. А отже, є у неї не менше ніж пів-

ла, адже там звичайна світська хроніка, читає далі: —

години на…

На запрошення його світлості пана Дьякова, за спри­

На

що?

яння якого, як відомо, було створено понад тридцять

Саквояж її, на жаль, у вбиральні схований. От-

п’ять моделей аеропланів, свою надзвичайну допо­

же, співставити відбитки пальчиків доведеться не-

відь зробив мало відомий у світському товаристві ін­

скоро.

женер Федір Фердинандович Андерс. Він закликав

Тому можна зробити інше — те, що давно хотіла,

поважне товариство зробити внески в асигнаціях на

але нагоди не випадало. А саме — обшук!

будівництво повітряного судна, котре, за його сло­

Адже і цей типчик почав здаватися їй підозрілим.

вами, «прославить наше рідне місто», і натякнув, що

Чому до каюти вбитого несподівано завітав? Чому

«надзвичайний летючий корабель», котрий нині роз­

і вночі слідом за нею туди ж прокрався? Невже тіль-

робляється авіаторами­аматорами в майстернях ме­

ки через її, Мусину, неймовірну вроду?

ханічного гуртка Київського політехнічного інституту

98

99

на секції повітряного плавання, може надати імперії

Треба б одразу до капітана бігти, а ще краще —

значні переваги у будь­яких бойових діях…»

Іполита Вікентійовича покликати (ех, хоча і шкода йо-

Відірвалася, знову до звуків дослухалась: вода

му свої лаври віддавати!), але небезпечно те все —

ллється.

а раптом втече?

Узялася до другого аркушика, вирваного з іншої

Варто дочекатися зупинки і здати злодія поліції

газети. Тут уже цікавіше — кримінальна хроніка:

з рук до рук.

« Розбійницький напад на майстерню Київського то­

А перед тим краще тут самій допитати, прямо тут!

вариства повітряного плавання.

Трішки моторошно Мусі.

Уночі невідомі розгромили майстерню авіаторів, Майже так само, як колись вона ще гімназисткою

що розташовувалася в самому центрі міста — на ро­