Чтение онлайн

ча собаку того зазвичай служниця на руках носить…

повідомити.

Але зі служницею він теж навряд чи пити б став…

Нехай собі веде це слідство як може. Тільки б не

Ви ж бачили, який він, царство йому небесне, пиха-

заважав.

тий красень…

Оглянувши каюту при денному світлі, розпочала

А про перстень, звісно, промовчала — цю «зачіпку»

Муся свою «лекцію» (а сама, варто сказати, себе док-

собі лишила.

тором Шерлом уявила — і збоку собою ж замилува-

Іполит

аж засяяв:

лась, адже все відбувалося майже по-книжному!).

— Здається, щось починає вимальовуватись! З княж-

— Отже… Бачите ту характерну пляму біля ніж-

ною треба поговорити.

ки? — показує пальчиком.

— З княжною, точно! — радісно каже Муся і враз

— Від вина? — питає Іполит.

смутнішає: — А може, все ж таки зі служницею? Во-

— Можливо… — каже.

на не гірша за саму княжну…

А сама думає: від вина вона червоною або бурою

— Точно… — згоджується Іполит, — спершу зі служ-

була б.

ницею!

Але нехай пан слідчий допетрає, що то за пляма.

— Ага, зі служницею, — киває Муся і знову ви-

А сама згадала, як песик княжни таку саму вчора

дає: — А ще здивувало мене таке: вчора пані купчи-

на килимі в салоні напудив.

ха Лизавета Павлівна вся в траурі ходила, похмуріша

— А це що — бачите? Шерсть!

за хмару, нічого її не тішило. А сьогодні цвіте, як трав-

Ага, цих ворсинок вона вчора не помітила. Узя-

нева ружа… До чого б це?

ла кілька з підлоги, до носа Іполита піднесла — той

— У траурі? Купчиха? — перепитує Іполит. — Ціка-

аж чхнув: у нього алергія на собачу шерсть.

во, цікаво. А якщо це вбивство на ґрунті ревнощів?

90

91

* * *

— Ревнощів? — дивується Муся і брівки скидає,

мовляв, вона у цих справах не фахівець.

Верхня палуба після сніданку гуде, мов рій бджіл, і вся

— Там, де жінки, — там завжди ревнощі… — по-

майорить жіночими різнобарвними шаликами. Ніби

важно киває Іполит Вікентійович.

квітучий сад, по якому павичі з куріпками гуляють.

— Який ви глибокий знавець! — хвалить Муся. —

Дехто в білих шезлонгах ніжиться на сонечку, за

Точно: ревнощі! Кажу ж вам: він такий красень, що

столиками, під тентами, картярі зібралися, біля пере-

ніхто не встоїть. Тобто був красень…

сувного шинквасу панянки лимонад і морозиво з ті-

— Піду з купчихою говорити.

стечками замовляють, чоловіки —

мадеру чи щось

— Бог у поміч! — каже Муся і лукаво очками зир-

міцніше.

кає: — Ну так що — домовились?

Хор циганський, розімлівши на сонці, веде щось

— Про що?

задушевне, побрязкує намистом.

— Як — про що? Ви мене в спокої лишаєте і татусе-

Капітан на своєму місці — на узвишші.

ві ані слова, а я вам у разі нових колізій допомагаю

Біля нього, як і вчора, свою фільму знімає режи-

чим зможу.

сер, оператором керує, куди краще вічко направля-

Вагається Іполит.

ти. Той сердито дим пускає з довгої сигарети, але руч-

Йому б висадити Мусеньку на першій же зупинці —

ку крутить.

і під охороною до місця проживання доправити.

То на групу наведе, посеред якої Зінаїда вірші чи-

— Що ж я батькові вашому скажу, якщо запитає?

тає, то на шансоньє, що його ані на мить прихиль-

У мене ж з ним телеграфний зв’язок!

ники з поля зору не випускають, то нескромно ви-

— Ну, можете сказати так: «Знайшлася і пере-

ловлює з юрми модного письменника з черговою

буває під моєю особистою охороною»! Вас це вла-

пасією.

штовує?

Лише княжна Анастасія в шезлонзі сидить непо-

— Головне, щоби його це влаштувало, — зітхнув

рушно, мов біла статуя, обличчя мереживом накри-

Іполит.

ла, на колінах собачка дрімає, за спиною служниця

— Так він же далеко. Його все влаштує, якщо ді-

стоїть, заздрісно на панство дивиться. Видно, що хо-

знається, що я під вашим невсипущим наглядом. До-

четься і їй морозива з тістечком скуштувати.

мовились?

Лізавета Павлівна весела, до картярської гри при-

І ніжно так по щоці його чисто виголеній пер-

стала, грошима сипле направо-наліво.

стом провела, аж зомлів. Кивнув, спробував вхопи-

Але не шкода — виграє.

ти за той пальчик, а Муся вже за порогом, цілком за-

Таланить їй сьогодні.

доволена.

Дарма, що її свита весь час з-за спини шепоче: «Ох, Обернулася:

матінко… Подалі б від гріха!»

— Ну, ви звертайтеся… в разі чого…

Дзижчить палуба розмовами, піснями, сміхом.

92

93

Модний цирульник мосьє Очінь поміж панянками

За порожній шинквас зайшов, чарку собі налив.

снує, на куафюр запрошує, ціну знизив до десяти кар-