Чтение онлайн

Непрервнозначн називаються повдомлення, можлив значення яких

невддльн й безупинно заповнюють деяку область значень. Вони

характеризуються щльностями ймоврност. До непрервнозначним повдомленням ставляться мова, музика, рухливе зображення т.д.

Для передач по каналу зв'язку будь-який вид повдомлення повинен бути перетворений у первинний електричний сигнал. Мж повдомленням сигналом повинне бути однозначна вдповднсть, щоб при зворотнм перетворенн

в пункт приймання можна було одержати передане повдомлення. Наприклад, звуковий рух при передач мовних повдомлень перетвориться мкрофоном в електричну напругу. Електричн сигнали, що аналогами непрервнозначних повдомлень, називаються аналоговими.

Первинн електричн сигнали, що вдповдають дискретно-значним повдомленням, називають цифровими. Процес перетворення дискретно-значних повдомлень у цифров сигнали називаться кодуванням. При кодуванн кожному можливому повдомленню з ансамблю ставиться в однозначну вдповднсть кодова комбнаця одиничних елементв цифрового сигналу.

Систему вдповдност мж дискретно-значними повдомленнями й кодовими комбнацями одиничних елементв прийнято називати первинним кодом. Код звичайно задаться у вигляд таблиц, у якй наведен можлив повдомленн й вдповдн м кодов комбнац одиничних елементв. У якост одиничних елементв кодових комбнацй звичайно

використовуються електричн мпульси, як характеризуються цлком

певними значеннями амплтуди, що представля (нформацйного)

параметра цифрового сигналу . Число рзних значень параметра, що представля, використовуваного для побудови кодових комбнацй, визнача пдстава коду. Залежно вд значення пдстави коду т розрзняють двйков т=2, троични т = 3 , у загальному випадку, т- чн коди. У системах передач цифрових повдомлень звичайно використовуються двйков коди, при яких можлив значення амплтуди одиничних мпульсв прийняте умовно ототожнювати з символами 1 0. Це дозволя широко використовувати в апаратур зв'язку стандартн елементи цифрово технки. Символи одиничних елементв кодових комбнацй 1 0 називають бтами.

Аналогов сигнали можна перетворити в мпульсн й цифров сигнали. Перетворення аналогового сигналу в мпульсний досягаться його дискретизацю за часом. Можливсть такого перетворення виплива з теореми вдлку. При дискретизац аналоговий сигнал представляться сукупнстю значень вдлку у дискретн моменти часу. При цьому у вдповдност з значеннями аналогового сигналу в дискретн моменти часу може мнятися один з параметрв, що представляють, мпульсно послдовност, а саме, амплтуда, тривалсть або фаза (положення мпульсв на ос часу).

Перетворення аналогового сигналу в цифровий досягаться його дискретизацю за часом квантуванням за рвнем. При квантуванн вдлку аналогового сигналу дапазон можливих значень длиться на кнцеве число

6

областей кожна з цих областей представляться фксованим значенням параметра, що представля, мпульсного сигналу. Установлен рвн квантованних вдлкв можуть бути перетворен в кодов комбнац цифрового сигналу. Зазначена процедура перетворення називаться мпульсно -кодовою модуляцю. Таким чином, при мпульсно -кодовй модуляц аналоговий сигнал шляхом дискретизац, квантування вдлку цього сигналу х кодування

перетвориться в цифровий сигнал . Надал будемо припускати, що повдомлення вд вдправника надходить у канал зв'язку у вигляд аналогового, цифрового або мпульсного первинного сигналу.

Оскльки передача первинного електричного сигналу на бльш вдстан неможлива, то вн у передавальному пристро за допомогою модуляц або манпуляц перетвориться в радосигнал. Цей радосигнал передаться через вльний простр - лню зв'язку до прийомного пристрою.

Модуляцю називають процес змни одного або деклькох параметрв радочастотного коливання вдповдно до, що представля параметром первинного електричного сигналу. Змнюван при цьому параметри також називають, що представляють (нформацйними), а вс нш - супутнми.

Модуляцю радочастотного коливання первинним цифровим сигналом називають манпуляцю . Модуляцю радочастотно коливання первинним мпульсним сигналом (послдовнстю мпульсв) називають мпульсною модуляцю.

У прийомному пристро з прийнятого радосигналу видляться первинний електричний сигнал, який потм використовуться для вдновлення повдомлення.

Сукупнсть передавального пристрою, лн зв'язку й прийомного пристрою прийнято називати каналом радозв'язку. Вдправник повдомлень, канал радозв'язку й одержувач повдомлень утворюють систему радозв'язку.

Часто приймальн й передавальн пристро, розташован разом, поднують. хня комбнаця утворю радостанцю. Таке об'днання особливе характерно для лтакових радостанцй.

Через наявнсть перешкод, а також викривлень, як у лн зв'язку, так в самй апаратур, повдомлення на виход радоприймального пристрою вдрзняться вд переданого. Кльксний захд вдмнност може бути рзно залежно вд призначення системи радозв'язку. Здатнсть системи радозв'язку протистояти шкдливому впливу радоперешкод викривлень характеризуться завадостйкстю.

Перешкоди, пд дю яких у переданих повдомленнях виникають викривлення, прийнято пдроздляти на два класи: адитивн й мультиплкативн.

Якщо прийняте коливання (t) можна представити у вигляд суми сигналу s(t) перешкоди n(t), тобто (t) = s(t) + n(t), то перешкода називаться аддитивной. Адитивн перешкоди за свом характером можуть бути досить рзномантними: флуктуацйними , мпульсними й станцйними.

Флуктуацйна перешкода ма рвномрний енергетичний спектр, ширина

7

якого звичайно значно перевищу спектр радосигналу. Щльнсть моврност флуктуацйно перешкоди часто нормальною. Ця перешкода ма мсце у всх реальних каналах зв'язку. У бльшост випадкв флуктуацйну перешкоду можна трактувати як адитивнй блий гаусв шум. Найбльш характерним прикладом флуктуацйно перешкоди може служити власний шум радоприймача. Космчн шуми й деяк види атмосферних ндустральних перешкод також можуть бути вднесен до флуктуацйних перешкодам.

мпульсною перешкодою називаться регулярна або випадкова послдовнсть мпульсв, тривалсть яких значно менше пероду х