Чтение онлайн

Могоричу!” “Зараз, зараз!”

Ревуть, мов скажені,

Ревуть ляхи, а поставець

По столу гуляє.

“Єще Польща не згінела!”

Хто куди гукає.

“Давай, жиде!” Охрещений

Із льоху та в хату,

Знай, шмигляє, наливає;

А конфедерати,

Знай, гукають: “Жиде!

меду!”

Жид не схаменеться.

“Де цимбали? грай, псявіро!”

Аж корчма трясеться -

Краков'яка оддирають,

Вальса та мазура.

І жид гляне, та нищечком:

“Шляхетська натура!”

“Добре, годі! тепер співай!”

“Не вмію, єй-богу!”

“Не божись, собача шкуро!”

“Яку ж вам? Небогу?”

“Була собі Гандзя,

Каліка небога,

Божилася,

Молилася,

Що боліли ноги;

На панщину не ходила,

А за парубками

Тихесенько,

Гарнесенько

Поміж бур'янами”.

“Годі! годі! це погана:

Схизмати співають”.

“Якої ж вам? хіба оцю?

Стривайте, згадаю…”

“Перед паном Хведором

Ходить жид ходором,

І задком,

І передком

Перед паном Хведірком”.

“Добре, годі! тепер плати!”

“Жартуєте, пане:

За що платить?”

“Що слухали.

Не кривись, поганий!

Не жартуєм. Давай гроші!”

“Де мені їх взяти?

Ні шеляга, я панською

Ласкою багатий”.

“Лжеш, собако! признавайся!

А нуте, панове,

Батогами!”

Засвистіли,

Хрестять Лейбу знову.

Періщили, періщили,

Аж пір'я летіло…

“Єй же богу, ні шеляга!

Їжте моє тіло!

Ні шеляга! ґвалт! рятуйте!”

“Ось ми порятуєм”.

“Постривайте, я щось скажу”.

“Почуєм, почуєм,

Та не бреши, бо, хоч здохни,

Брехня не поможе”.

“Ні, в Вільшаній…”

“Твої

гроші?”

“Мої!.. ховай боже!

Ні, я кажу, що в Вільшаній…

Вільшанські схизмати

По три сем'ї, по чотири

Живуть в одній хаті”.

“Ми це знаєм, бо ми сами

Їх так очухрали”.

“Та ні, не те… вибачайте…

Щоб лиха не знали,

Щоб вам гроші приснилися..

Бачте, у Вільшаній

У костьолі… у титаря…

А дочка Оксана!

Ховай боже! як панночка!

Що-то за хороше!

А червінців! хоч не його,

Так що? аби гроші”.

“Аби гроші, однаково!

Правду Лейба каже;

А щоб певна була правда,

Нехай шлях покаже.

Одягайся!”

Поїхали

Ляхи у Вільшану.

Один тілько під лавою

Конфедерат п'яний

Не здужа встать, а курника,

П'яний і веселий:

“My zyjemy, my zyjemy,

Polska nie zginela”.

ТИТАР

“У гаю, гаю

Вітру немає;

Місяць високо,

Зіроньки сяють.

Вийди, серденько,

Я виглядаю;

Хоч на годину,

Моя рибчино!

Виглянь, голубко,

Та поворкуєм,

Та посумуєм;

Бо я далеко

Сю ніч мандрую.

Виглянь же, пташко,

Моє серденько,

Поки близенько,

Та поворкуєм…

Ох, тяжко, важко!”

Отак, ходя попід гаєм,

Ярема співає,

Виглядає; а Оксани

Немає, немає.

Зорі сяють; серед неба

Горить білолиций;

Верба слуха соловейка,

Дивиться в криницю;

На калині, над водою,

Так і виливає,

Неначе зна, що дівчину