Дніпр

Боровиковський Левко

ДНІПР

Над

Ніч шатром розіп’ялась;

Дніпр з крутими берегами

Ніччю дуже розігравсь.

Понад берегом мохнатим

Сосни почали дрімати

Під пісні свого Дніпра.

Так над колискою мати

Спать дитину присипля…

Тихо! Сумно! Тільки часом

В пущі пугач закричить,

Тільки хвиля

Плеще… й місяць четверить…

Місяць плава над лісами;

В курінях у рибаків

Вже давно нема огнів;

І святими ліхтарями —

Небо жевріє звіздами…

Дніпре, прадіду віків!

Срібним плеском хвиль глибоких

Розкажи мені дідів

Казку добристей високих;

Розгласи в далекий край

Славу давнюю Украйни

І князів святії тайни

Перед світом не скривай!.