Чтение онлайн

Після того, як ми з Пері повернулись з "Смакоти", решта читань проходили без перешкод. І мама, як прогнозував Пері, чимось заспокоїла себе. Вона навіть дозволила мені поспати наступного дня, що було їй не властиво. Дарованому коню в зуби не заглядають, тому я поспала аж до 11 ранку. Прийнявши душ, я вдягла свою стандартну літню уніформу - денімові шорти і чисту білу футболку. Я вдягалась консервативно, особливо порівнюючи з моєю мамою. Я вдосталь привертала поганої уваги, будучи екстрасенсом.

Коли я нарешті спустилась сходами, то побачила

маму, що швидко пройшла фойє.

– Мам, ти рознесеш все, - сказав Пері, вийшовши з кухні з чашкою чаю в руках.

– Що сталось?
– спитала я, потягуючись.

Мама взяла чашку у Пері, сіла на диван і зробила ковток чаю.

– Наші дві наступні зустрічі були скасовані.

– Чому?- спитала я, сідаючи у своє улюблене м'яке крісло. Ранкову газету я розклала на колінах.

– Туристи тікають, - сказала мама і її голос здригнувся.
– Слово про вбивство і вони відмовляються і безпечно прямують додому. Липень - наш найбільш зайнятий місяць. Якщо в липні не буде туристів, ми не зможемо заплатити за рахунки взимку.

Пері кинувся до неї і потер її плече.

– Не панікуй, мамо. Послухай мене. Ось що станеться.
– Його голос був спокійним і трошки владним.
– Деякі запанікують, так. Але більшість туристів залишиться. І ти ж знаєш, як ці речі кояться. Дев'яносто дев'ять відсотків, що це був божевільний член родини, або щось таке. Не якесь особливе вбивство. Як тільки новину оприлюднять, люди зрозуміють, що вони в безпеці. І решта літа пройде, як звичайно. В найгіршому випадку наша справа прикриється на два дні. Ось так.

– Він правий, мамо, - сказала я, з вдячність дивлячись на Пері.

Дар екстрасенса, звичайно, був хорошим, але іноді я думала, що найкращим даром Пері було вміння заспокоювати маму. Вона кивнула і глибоко вдихнула.

– Так, в цьому є сенс.

Я була не проти скасувань. Було такою рідкістю просто почитати книгу декілька годин на пляжі. Я фантазувала про те, як проведу решту дня, коли відкрила газету і моя щелепа майже зустрілась з підлогою.

Ціла сторінка картинок з екстрасенсорними кліше: карти таро, сузір'я, криштальна куля, свічки. Там писалось:

Мадам Маслов, екстрасенс з міжнародним авторитетом, приїхала до Істпорту! Що приховало ваше майбутнє?

Зустріньтесь з Мадам Маслов сьогодні, щоб дізнатись про ваше завтра. 118 Рігсдейл Роуд, Істпорт, МА

Дзвоніть за номером нижче!

Мій шлунок впав. Це не добре. Зовсім не добре.

О, ні, - слова вислизнули раніше, ніж я могла зупинити їх.

Мама відчула щось, що могло схвилювати, поспішила і втислась в крісло разом зі мною. Я знітилась, чекаючи її надмірної реакції. Я притиснула свої лікті, а вона задихнулась. Потім вона підняла руки догори в безмовному жесті "чому саме я?". Зрештою, вона встала і почала обмахуватись, швидко дихаючи.

– Що це?- спитав Пері.

–

Мадам Маслов, - сказала я, закотивши очі.
– Новий екстрасенс в місті.

Мама сказала на газету, як на щось брудне і огидне.

– Ціла сторінка! Ціла! Сторінка!

Пері взяв газету з моїх рук і прочитав її.

– Сто вісімдесят Рігсгейл? Це ж вниз по вулиці. Це ж там, де книгарня Андреа.

– Була, - виправила я.

Це була доволі перспективна нерухомість, прямо на тротуарі. Декілька місяців тому орендна плата піднялась і Андреа не могла собі більше дозволити платити, тому зачинилась. А пам'ятаю, як моя мала жаліла її.

– Спочатку Андреа втратила місце, а тепер і ця фальшива артистка. Мадам Маслов вчасно приперлась, - сказала мама.

– Давай не будемо робити поспішних висновків, про законність її дій, - сказав Пері.

– Вона каже, що бачить майбутнє, - сказала я, хитаючи головою.

Це було не добре для бізнесу. Перш за все, люди краще б слухали про їхнє майбутнє, ніж слухали те, що робимо ми, тобто те, що вони вже і так знають. По-друге, майбутнє побачити не можливо, а тому Маслов була шахрайкою. А коли когось обманює екстрасенс, вони починають вважати, що всі екстрасенси фальшиві. Шахраї завдають нам шкоди.

– Давай не будемо панікувати, - сказала я, намагаючись запобігти глобальному маминому психозу. Я вирячила очі на Пері і показала головою на маму, кажучи йому застосувати його магію.

Він швидко зрозумів і поклав свою руку на плече мами.

– Ось що ми зробимо. Я поїду в Стаплс і попрошу копі-центр зробити кольорові флаєри для нас. Потім розповсюджу їх містом і попрошу людей виставити їх в мережу. Щось таке велике, як це, ми не можем дозволити, але ми можемо зробити 5 доларову знижку на флаєрах.

– 5 доларову знижку?
– мама балансувала на межі.

– Це все тимчасово, - продовжив Пері.
– Ми поставимо двох тижневе обмеження там, щоб покращити бізнес на короткий термін. Ми ще не програли жодного клієнта Мадам Маслов і повинні упередити це, поки не почалось.

Мама повільно кивнула, обдумуючи ідею Пері. Телефон задзвонив і Пері підскочив, щоб взяли його.

– Читання родини Ферн, - сказав він.
– Ні, ми не робимо.
– Він насупився.

– Ви впевнені?- він зробив паузу на довгий час.
– Гаразд, тоді до побачення.

Він повільно повернувся.

– Наша зустріч о третій була скасована.

– Чому?
– спитала я.

– Тому що ми не бачимо майбутнє, а Мадам Маслов бачить. Вони відмінили зустріч, щоб піти до неї.

Мама підняла руки.

– Ось це і воно! Я збираюсь до Філа.

– Що він зробить?
– спитав Пері.

– Я не знаю!
– закричала мама, хапаючи ключі від машини з гачка на стіні і відкриваючи двері. Пері поглянув на мене.

– Я маю зробити флаєри. Ти підеш з нею? Останнє, що нам потрібно, то це щоб мама сходила з глузду і влаштовувала сцени у мерії.