Шрифт:
Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero
Гравюра
Несподівана знахідка
Цей випадок розповіла мені знайома дівчина Еріка, яка проживає в Німеччині. Одного разу вона гуляла в парку, який знаходиться поруч з їх будинком і побачила лежаче на землі пташеня ворони. Вона підійшла до нього і взяла його в руки. Пташеня було дуже ослабленим. Еріка принесла його до себе додому і, незважаючи на протести батьків, вирішила тримати його у себе вдома. Вислухавши доводи дочки, її мама погодилася з нею, і супроводжувала її в поїздці до ветеринарного лікаря, який обстежив пташеня і призначив йому курс загальнозміцнюючого лікування.
Минав час, і незабаром вороненя зміцніло і стало вільно літати по хаті. Воно дуже прив'язалось до своєї господині і подовгу сиділо з нею поруч, коли вона вивчала предмети свого університетського курсу. А коли всі сідали за стіл їсти, то й вороненя теж прилітало на поклик, і займало своє почесне місце на краю столу.
Йому у невелику персональну тарiлку накладали їжу і підставляли з ним поруч. Але перш ніж приступити
Ворона в польоті. Гравюра Каванабе Кьосай (1831 – 1889)
Незабаром Еріка навчила його користуватися туалетом і самостійно оправлятися в унітаз, сидячи на його краєчку. Я часто чув, що живуть в будинку собаки і кішки, привчаються користуватися унітазом, але про те, щоб цьому навчили дикого вороненятка, почув вперше.
Якось одного разу вороненя залетіло в одну з кімнат, в якій були розкриті навстіж вікна і полетіло на волю. Еріка дуже переживала через його відсутність і трохи не плакала про свою втрату. А через три дні, налiтавшись на волi вороненя знову повернулося додому!
Радості Еріки не було меж, адже за багато днів його життя у цьому будинку, вона дуже здружилася з вороненям. Очевидно, і вороненя відчувало до неї не меншу прихильність.
Конец ознакомительного фрагмента.