Чтение онлайн

Декілька книжок щоденниково-публіцистичних нотаток і роздумів — «Нашарування днів» (1972), «Нові нашарування днів» (1975 та 1978) підбивають підсумок бурхливого творчого життя Тібора Дері.

Тема повісті Дері

«Любий бо-пер!..» рідкісна у світовій літературі, це твір про людське старіння. Не лише з болем і страхом смерті, а й з якоюсь дивною в’їдливою приникливістю автор спостерігає за головним об’єктом своїх нотаток — самим собою: за тим, як холоне його мозок, як костеніють звички, як раптом спалахує в ньому бажання нового кохання, коли він знайомиться з невісткою, молодою вродливою дівчиною, яка пробуджує в ньому вже поховані пристрасті, — востаннє перед одвічною німою тишею. Дедалі більше занурюючись у роман, читач відчуває певну розгубленість, бо не завжди може збагнути: письменник пише серйозно, чи жартує, він зображає себе й своїх близьких, чи це тільки художнє узагальнення, й, зрештою, хто ж він насправді: егоїстичний марнославний стариґань-самодур чи просто самотня стара людина, що прагне звичайного людського тепла? Очевидно, і те, й інше, адже в людині намішано стільки різного, і це різне — і гарне, й відразливе — без прикрас, по-ексґібіоністськи вивертаючи свою душу, відкриває перед читачем Тібор Дері. До того ж робить це надзвичайно майстерно, іронізуючи з себе і свого оточення, насміхаючись із читачів. За цією маскою циніка він приховує своє істинне обличчя людини, яку глибоко ранять нещирість суспільства і людських взаємин. Однак найбільше він боїться старечої немочі, втрати основних тілесних функцій, перетворення на «овоч». Отож, можливо, й справді небезпідставними є чутки про те, що Дері пішов з життя за власним рішенням, відмовившись приймати їжу після перелому стегна.

Помер письменник в зеніті слави 18 серпня 1977 р. у Будапешті.

Тібор Дері залишається справжнім новатором угорської прози, майже в кожному своєму творі він експериментував з різними стилями, поглядами, і залишив по собі непересічні літературні твори. Він був лауреатом цілої низки літературних премій, почесним членом багатьох зарубіжних академій. На його пошану 1984 року засновано премію імені Тібора Дері.

Леся Мушкетик