Фауст, Гете Иоганн Вольфганг

Фауст

на обложку

Гете Иоганн Вольфганг

Шрифт:

ФрошЦе правда. Лейпциг наш в тім гідний похвали!Він, мов малий Париж, сво'іх людей карбує.ЗібельІ хто ж, по-твоєму, вони?ФрошСтривай лиш! Хай вип'ють у охоту,Я визнаю од них усе достоту —Вони ще проти мене сосуни!А все ж таки здається, що пани:Такі бундючні, гордовиті.БрандерТа це базарні дурисвіти. АльтмаєрХтозна.ФрошОсь

я їм дам, дивись.Мефістофель(до Фауста)Людцям і невтямки, що бісїх може враз за карк схопити.ФаустЧолом, панове, б'ю!ЗібельСпасибі, й вам чолом!(Тихо, позираючи на Мефістофеля).А цей чого немов кульгає? МефістофельЧи можна й нам присісти за столом?Як доброго вина у вас бігмає,То хоч в гурті звеселимось.АльтмаєрВи дуже вередливі щось.ФрошУ Pinnаxy, мабуть, сю ніч ви ночувалиІ в Ганса-дурника вечері заживали? [32]

У Ріппаху, мабуть, сю ніч ви ночували / І в Ганса-дурника вечері заживали? – Ганс-дурник із Ріпаха – «незграбне вайло» (примітка М. Лукаша).

МефістофельНі, цим разом не довелось,А на тім тижні в нього ми бували:Він нам розповідав про любих родичівІ кожному із них вклонитись доручив.(Кланяється Фрошу).Альтмаєр(тихо)А що, піймав! Це зух!ЗібельАвжеж! Це битий жак!ФрошСтривай, заїду ще інак! МефістофельІще недавно тут, здається,Бриніла пісня голосна;Од цих гінких склепінь луна,Мабуть, чудово оддається?ФрошА ви, буває, не артист?МефістофельВелика хіть, та невеликий хист!АльтмаєрВи б пісню нам якусь…МефістофельТа я їх силу знаю. ЗібельАле нову – такий наказ.МефістофельВернулись ми з Іспанії якраз,Вина й пісень уславленого краю.(Співає).Жив цар колись в давнину,Й

була у нього блоха…ФрошХа-ха! Блоха! Приємна вість!Блоха у нас жаданий гість.Мефістофель(співає)Жив цар колись в давнину,Й була у нього блоха;Мов рідную дитину,Він ту блоху кохав.Велів кравця позвати.Прийшов к ньому кравець:«Поший мерщій панятіШтанці і жупанець!» БрандерХай нагадать кравцеві не забудуть,Щоб пильно міру добирав,Бо він пропав, навік пропав,Якщо штанці у брижах будуть.МефістофельВ саєти, в адамашкиБлоху вдягли кругом, [33] Обвішали у стяжки,Оздобили хрестом.Міністром стала скоро —Аж сяють ордени,Весь рід взяла до двору,Всіх вивела в пани.А ті вже не давалиСпокою дворакам,Царицю – й ту кусали,Шпигали її дам.Не стало впину злющим,Ні вбить, ані зігнать…Ми ж трощим їх ще й плющим.Хай спробують кусать!

В саєти, в адамашки / Блоху вдягли кругом… – Саєти, адамашки – види коштовних тканин (примітка М. Лукаша).

Хор(весело)Ми ж трощим їх ще й плющим.Хай спробують кусать!ФрошБраво! Браво! Молодець!ЗібельБлосі – блошиний і кінець!БрандерМіж нігтів згинуть їй дано!АльтмаєрВіват свобода! Віват вино! МефістофельНа честь свободи – так, пилась би всмакчарчина,Якби у вас були хоч трохи кращі вина.ЗібельІзнову та ж балаканина!МефістофельБоюсь зробити кривду шинкарю,А то б я дав вам для спробункуІз похідного льоху трунку.ЗібельНічого! Я вас помирю! ФрошДамо вам похвалу, як буде до вподоби.Та цур! Щоб не маленькі проби!Тут треба, щоб суддею буть,Добряче цівкою смикнуть.АльтмаєрЦе гості з Рейна, річ видима.МефістофельДобудьте десь свердла!БрандерА що свердлом робить?Хіба в вас тут і кухви за дверима?