Чтение онлайн

Ще до того, як вн вдштовхнувся ногами вд борту корабля, Аура вже розумла, що не встигне його зловити, але все одно кинулася йому наперерз. До корабля було бльше мил, а невдомий вон уже падав, коли його падння рзко уповльнилося. Ось тут вона його упймала. Вон виявився звичайним хлопчиком у закривавленому одяз. Втм, Аура була впевнена, що це не його кров.

Щойно хлопець опинився в руц, ельфйка рвонула геть вд корабля однак це не залишилося непомтним одразу ж услд полетли спалахи пострлв. Вдрватися вд переслдувача було неможливо, бо з таким тендтним вантажем н маневрувати, н розгнатися як слд Аура не могла. Залишалося лише прнути в лс унизу й петляти мж деревами сподваючись, що хн стовбури

прикриють уткачв вд пострлу. Але раптом щось змнилося пострли припинилися. Оминаючи чергове дерево Аура змогла озрнутися не побачила переслдувача, а по каналу зв'язку почувся знайомий голос.

– Аура Шурфон, що Ви там робите?

– Кайя Фуран! В мене пасажир. Йому потрбна допомога. Нас переслду невдомий синй лицар.

– Зрозумла. Вдступайте, я прикрию.

Дозволивши Аур нарешт покинути такий тсний лс, блдо-рожевий лицар з рушницею в руках прилаштувалася в хвост, контролюючи простр. Бльше на них нхто не нападав.

Однак коли вона дсталася до лтаючого острову королеви, у не несподвано виникли проблеми:

– Аура, у нас проблема.
– Кайя стала перед нею, не дозволяючи вийти з ангару.

– Що сталося?

– Су-Ван пряму на Святу землю, я не можу тебе пропустити.

– Як представник гвард Зеарай, я не можу так просто залишити цього вона без допомоги.

– Я сама потм все поясню, але спочатку вддай нам хлопчика.
– тихо промовила Кайя, не сходячи однак з мсця.

– Вн свдок використання незарестрованих лицарв. Я не можу його просто так вддати. До того ж мене викликала королева Лашура.
– Аура спробувала пройти, але була зупинена рукою Кай.

– Розслабся Кайя, я дозволила й тут знаходитися.
– пдйшла королева з свитою.

– Ваша Величнсть!
– Аура спробувала приссти в реверанс, як того вимага етикет, але хлопець одразу ж став сповзати з плеча на землю - вн важив значно бльше, нж могло здатися на перший погляд.
– Пробачте мен мою зухвалсть, але я не можу просто так залишити цей випадок, поки у всьому не розберуся.

– О, Кейнс повернувся! Хвилинку...
– почувся голос за спиною королеви вперед виступила Мзайя, одразу ж кинувшись мацати хлопчика.

– Наставниця Мзайя? Чому ви тут?

– От лихо! Вн не диха!

– Що?!

Ус повернули голови на Ауру, яка й сама була шокована не менше нших.

– Але я бачила, як вн легко розкидав солдат ухилявся вд ударв лицаря. Коли я його пдбрала, вн виглядав цлком живим!
– спробувала виправдатися ельфйка.

– Серце б'ться, але його шкра...
– нби не чуючи , Мзайя продовжувала оглядати хлопця, одразу ж показала усм длянку на його ши.
– Як давно у нього з'явилася виразка?

На поверхн шкри Кейнс подекуди виднлися чорн плями складно форми, неначе хтось налпив зверху чорн снжинки. Але не вони були причиною хвилювань, а червон плями, що виднлися на вльних длянках шкри. Це була головна ознака лихоманки Коут - ендемчно хвороби, якою так чи накше перехворла будь-яка людина в королвствах. Однак у жодному випадку нхто не доводив до тако стад. Ус присутн ще в дитинств пройшли вакцинацю, тому нчого окрм непримно сверблячки на них не очкувало. А от хлопця пробрало всерйоз. Такими темпами вн вже мав би померти, значить хвороба розвивалася уже давно, але ж вн за увесь цей час н разу не почухався!

Хлопця швидко доправили у лазарет, де лед Майя одразу ж пдняла шум через критичний стан пацнта. На такй запущенй стад у нього вже почався жар. Зазвичай псля такого людина помирала, але лорд Улай добре розбирався у цлительств, тому змг скласти список трав, необхдних для лкування. Була лише одна проблема: сезон цвтння уже завершувався знайти х було вельми складно. Але виходу не було Аура з Мзайю вдправилися на пошуки.

Побоювання

жнок можна було зрозумти, навть лорд Улай уже не так впевнено говорив про лихоманку, коли побачив, що чорних плям на шкр стало майже вдвч бльше. При чому нхто не мг вловити моменту, коли вони з'являються. Ти на секунду вдверташся, щоб помняти йому компрес, а коли поверташся назад - там уже клька таких плям. вс поступово починали розумти, що лихоманка до цих плям не ма жодного вдношення. Хлопець не дихав уже годину з моменту прибуття, але його серце продовжувало битися. нхто не знав у чм справа. Втм, одна з присутнх мала деяк здогадки щодо особистост цього чужинця. Королева Лашура отримала останнй доказ того, що хлопець не тутешнй - не з цього свту.

А надвор тим часом коору - всюдисущ садов гризуни - знову пдняли шум. Вони були свордним природнм ндикатором присутност лицарв. Вс знали, що шум генераторв х дуже дошкуля, та й сам вони були симпатичними, тому х часто тримали на важливих об'ктах. Незрозумло лише, як вони змогли пропустити чужинця пд час втеч Кейнс.

Назустрч ворогов вилетла Кайя на свой старй машин, але ус чудово розумли, що надовго вона х не затрима. Синй, у супровод ще двох старих безбарвних машин сли на передньому краю острова, аби здалеку оцнити загрозу однак, не знайшовши двох нших ворогв, впевнено обступили останню захисницю, нападаючи на не по черз. Так було простше й надйнше. Навщо наражати себе на небезпеку, коли ворога можна взяти змором?

Звсно ж лицарем Кайя стала не просто так. Програвши в бою Блому, вона й сама взяла на озброння деяк його прийоми. Прикриваючись пишним хвостом, вона раз у раз ухилялася вд здавалося б фатальних ударв. Але кожен такий прийом давався й нелегко, швидко виснажуючи машину й двчину. Нападникв було надто багато, а ресурс машини швидко добгав кнця. Кайя розумла це, а тому просто затягувала бй.

Допомога прийшла несподвано у вигляд т-само мортири, що зграла виршальну роль у попередньому бою. Однак цього разу тримав не лицар, а звичайна вантажна платформа, тому й пострл пройшов повз ворога. На бльше, нж вдволкання уваги ц танкетки уже не вистачало - надто вже повльна неповоротка.

Аби не вдволкатися зайвий раз, Синй наказав пдлеглим розбратися з нахабною бляшанкою. З одного боку це давало Кай шанс протриматися ще трохи, а з ншого - тепер у Ханл не було жодного шансу. зараз просто взьмуть в лещата роздавлять, як набридливого таргана. Ханл була змушена вдводити свою машинку все дал й дал, поки не вперлася в стну палацу. Нападники виршили не пдходити близько до незрозумло штуковини, щоб не потрапити у якусь пастку, а просто розстрляти здалеку. Ханл на свому тарантас рвонула уздовж стни, пропускаючи клька зарядв повз себе намагаючись сховатися у густй зелен не до кнця вдновленого парку, коли й навздогн ударив залп лицарв. Неповоротка, збрана з пдручних матералв машина важко гепнулася на землю, однак захистила свого водя. Нападники вже хотли пдйти добити пораненого суперника, коли одна з безбарвних, проходячи повз вкно зазирнула на вогник вигукнула:

– Я знайшла хлопчиська! Вн тут!

– Розберися з ним!
– вдповв з ншого краю парку Синй, не вдволкаючись вд двобою.

– Хай!

Лед Майя не вдйшла вд хворого навть коли пдняли тривогу. Не поворухнулася навть тод, коли велетенська машина вже замахнулася на них. Вона була готова померти, але не вдступитися вд свого обов'язку. коли сокира вже опускалася на них, якась невловима сила просто збила лтню жнку з нг вдкинула в бк дверей, як за секунду до зткнення з нею сам проломилися назовн. А в коридор вона побачила й королеву, яка в оточенн служниць та охорони саме поверталася до лазарету. Майя хотла х застерегти, але випередив гучний металевий рик, який лунав здавалося прямо у не над головою: