Чтение онлайн

Ось така у мене виходить 'Машина фон Неймана'. В конструкц нема нчого складного. Бльше того, вона нагаду капсули з рдким порошком, як кидають у пральн машини, хба що резервуарв для речовин тут значно бльше. рвень небезпеки такий, що бльшостт науковцв Земл навть не снилися. Ботам байдуже, що пускати на переробку, аби програма дй була. Треба дуже пильно стежити за хнм рацоном, аби вони не зжерли увесь острв. Я знаю - вони можуть.

'Проект розпочато. Орнтовний час завершення: 18 годин'

О, так значно краще! Стоп!

– Достатньо.
– зупинив я бй.
– У нас

гост.

– хто це тут ганя мох учнв, без мого вдома?
– поцкавилася Мзайя, заходячи на тренувальний майданчик.

– Втаю наставниця Мзайя.
– переходжу на офцйний тон.

– Ну я ж просила!
– вдавано образилася жнка, продовжуючи наближатися.

– Наставниця Мзайя, - пдтримала мою поведнку Кайя, - Ви прийшли по справ, чи просто так заглянули?

– Просто так, по справ.

Не бажаючи брати участь у розмов, я передав тренувальний нж Кай, пшов геть з майданчика.

– Куди це ти збрався?
– Мзайя помтила мою втечу й намилилася за мною.
– Стояти!

– Я маю нструкц. Не наближатися до Вас.
– пан Лтя вчора у свох претензях неодноразово висловлювала таке побажання, тому тут до мене не пдкопатися.

– Як ще нструкц? Вд кого? Я тоб няких нструкцй не давала!
– вдстань все збльшувалася.

– Голова учнвсько ради. Дала чтку вказвку. В пол зору наставниц - не з'являтися. Виконую.
– чкурнув геть, зникнувши по нший бк зеленого паркану,

Переконавшись, що цього разу за мною нхто не женеться, я видряпався на дах влгся гртися на черепицю. З моменту активац НКа мене клька разв тривожила якась думка, але я щоразу успшно забував, чи вдволкався на щось нше. Ще раз пройшовшись по лн свох роздумв, я виловив уткачку.

Свт, у який я потрапив, був надто оригнальним, щоб загубитися серед сотень тисяч нших. Нехай сам я не пам'ятаю нчого подбного, але вдповдност головних елементв серед мо фльмотеки комп'ютер знайде сам. Що вбити в пошук? Хм... Роботи, лтаюч корабл... Що ще? Гарем! навчальний заклад, як мсце д. Розпочати пошук!

Ого, де це я стльки мультикв встиг скачати? Сподваюся результати будуть скоро. А ось вони! Gundam - ус серали, як очкувалося. Абсолютно не схоже. Full Metal Panic - не пам'ятаю. Подивимося... Характер головного героя точнснько як у мене, але бльше спвпаднь нема. Ще варанти? Gurren-Lagann?!!! Ой-ну! Дивився я його - суцльний стеб треш. Таке тльки японц дивитися можуть. я дуже щасливий, що це не мй випадок. Досить, не буду дал дивитися. Закнчиться пошук, тод й розбиратимуся з результатами.

Почекавши, поки Мзайя покине територю, я спустився вниз. Кайя уже встигла вдпочити позбутися слдв фарби на обличч, тому можна було продовжити тренування.

– Що вона хотла?
– поцкавився я.

– Не знаю.
– Кайя подивилася на щойно зачинену хвртку.
– Але мен це не подобаться. Вона нколи не веде себе так спокйно.

– Задумала каверзу?

– Не знаю.
– двчина з дуже серйозним виразом на обличч повернулася до мене.
– Раджу тоб не покидати меж матку. Без дозволу Лашури нхто з стороннх не ма права заходити сюди.

– Розумю. Маток - суверенна територя королвства. Пдтримую. Продовжимо?

–

Так. На чому ми зупинилися? Ой!

В останнй момент помтивши, що тренувальний нж знову летить й в голову, Кайя вдхилилася спробувала дстати мене мечем. Безуспшно. Подумавши, що я залишився без збро, вона вже смливше почала наступати на мене, одразу ж поплатившись умовно вдтятою кистю руки, яка зустрлася з ще одним, спецально прихопленим пд час перерви 'ножем'. Так ми й стрибали до самого вечора. Я навмисне ганяв Кайю так, щоб вона на завтра не могла навть ходити - краще сприйме матерал по вогневй пдготовц. Попри все мо незадоволення, день не пройшов даремно: я пдтягнув синхронзацю ще на дв десятих вдсотка, а Кайя отримала безцнний досвд бов без правил. Потм ще трохи покрутився по хазяйству, а щойно завершилося вирощування заготовки - вдправився у порт.

(*) Розмова з Харгрвом бля його капсули, коли той да ГГ шприц з Тунгуським штамом наноботв

Робота над спайботом у форсаж:

***

З моменту закнчення тренування минула майже година. Кайя увесь цей час змивала з себе трудовий пт, а хлопець пшов дал крутитися по господарству, нби й не було клькох годин напруженого тренування. Кейнс справно виконував важку хатню роботу, сильно полегшивши роботу жнкам. Лед Майя не могла нарадуватися такому помчников, навть попри його замкнутий характер. Взагал з появою цього парубка життя в матку змнилося. Те, на що ранше у прислуги йшов цлий день, хлопець виконував швидко не напружуючись. головне - нхто не мг угледти, як саме вн це робить! Не знаючи втоми, вн повнстю перебрав на себе усю важку роботу, через що у жнок тепер з'явилася вльна хвилинка. Сидячи в альтанц на задньому двор матку, лед Майя чекала на повернення маленько хазяйки, коротаючи час за малюванням. Двйнята поруч щось вишивали, сплкуючись мж собою зрозумлими лише м двом знаками.

– Гарно малюте, лед Майя.
– завалилася в альтанку Кайя, замотуючи рушником волосся псля душу.

– Нчого особливого. Просто виршила згадати молодсть.
– жнка склала олвц в коробку й закрила альбом.
– Я колись мряла про кар'ру художниц, але не склалося.

– Облиште, у вас чудово виходить.
– двчина впала у крсло поруч, не в змоз поворушити навть рукою.
– Ви не думали зробити виставку робт?

– Та на що там дивитися? У мене ж окрм ескзв бльше нчого й нема.

– Та не може такого бути!

Кайя пдтягнула до себе альбом. Лед Майя не заперечувала, тому двчина взялася гортати сторнки. Там було все: пейзаж, Су-Ван, королвський палац, навть сама королева Лашура пд час занять. Остання вже встигла повернутися з урокв сама тихенько придналася до перегляду альбому. Передостаннм малюнком була Академя зимою. Пейзаж дйсно був накиданий деально, навть вдсутнсть фарб не заважала вдчути його об'м та насиченсть. Кайя сама б не вдмовилася повсити таку картину у свой кмнат. Перегортаючи останню сторнку, вона очкувала побачити ще один пейзаж, але очкування не справдилися.